Верховний Суд у справі № 682/690/16-ц звернув увагу на те, що згідно з статтею 179 Сімейного кодексу України у чинній редакції аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Внаслідок накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти, що були розміщені на рахунку боржника – одного з батьків або законного представника дитини, дитина відповідно позбавляється права брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, та спрямуванні їх на забезпечення першочергових потреб, зокрема, у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні тощо.

Таким чином при накладенні арешту на «дитячий» рахунок (тобто рахунок, на який законний представник дитини отримує аліменти на дитину) є підстави оскаржувати дії державного виконавця та наявна відповідна позитивна судова практика з даного питання.

Повністю ознайомитися з рішенням Верховного Суду можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72819354