+38 (044) 337 67 05

info@kvadrapravo.com

«Как страшно умирать второй, страшно умирать второй…» (фрагмент с песни «Бонни & Клайд» (Ночные снайперы (Дианы Арбениной)).

 

Давно намагаюсь написати дану статтю і вчора випадково переключаючи радіостанції і прослухавши ці слова, вирішила її закінчити.

Чесно – небагато клієнтів звертається до адвоката для складення заповіту. Можливо ми досить безпечні і не задумуємося про проблеми, що можуть виникнути після … для наших рідних та близьких. Проте життєві ситуації вражають і мені перш за все хочется і мета даного телеграм-каналу, щоб наші клієнти знали, які можливості пропонує законодавство в різних ситуаціях.

Отже, заповіт вважається особистим розпорядженням, однак, законодавством передбачено виняток з правил – заповіт подружжя, щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

 

Сукупність умов для чинності заповіту подружжя:

1) заповіт можуть укладати лише особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі;

2) заповіт подружжя може бути складений лише щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Тобто майно, набуте подружжям під час шлюбу, створене спільною працею подружжя чи інше майно, яке набуває режим спільної сумісної власності подружжя за договором, крім речей індивідуального користування;

3) спільне бажання чоловіка та дружини, щожо складення спільного заповіту.

Звертаю увагу на те, що за життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Після смерті одного з подружжя другий з них вже не матиме права скасувати чи змінити зроблений подружжям заповіт.

Сутність розпоряджень у заповіті подружжя полягає в тому, що:

  • частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив;
  • той з подружжя, хто пережив іншого, обмежений у праві розпорядження майном, нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті;
  • право спадкування цього майна спадкоємці набувають лише після смерті обох з подружжя.

Отже, при складенні спільного заповіту  важливо розуміти правову суть та наслідки цього правочину в майбутньому для того, хто пережив другого з подружжя.

Проте чинне законодавство не дає відповіді, щодо механізму переходу права власності на частку у спільному майні подружжя при наявності спільного заповіту після смерті одного з подружжя. Розібратися з порядком оформлення спадщини в такій ситуації спробувала наш партнер – приватний нотаріус Малаховська Ірина Валентинівна, яка звернулася за відповідними роз’ясненнями до Міністерства юстиції України, завдяки яким було визначено наступний алгоритм (послідовність) дій, які вчиняє нотаріус (в тому числі як держреєстратор) в зазначеній ситуації:

1) вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя (крім випадків коли частка у спільному майні подружжя вже визначена);

2) проведення реєстраційний дій в Державному реєстрі прав у зв’язку з визначенням часток (залежно від наявності зареєстрованого права власності на спільне майно подружжя: державна реєстрація права власності або внесення змін до записів в Державному реєстру прав);

3) проведення державної реєстрації права власності у зв’язку з переходом права на частку у спільному майні подружжя (відповідно до статті 1243 Цивільного кодексу);

4) накладення заборони відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя;

5) проведення державної реєстрації обтяження права власності на майно, зазначене у заповіті подружжя. 

Таким чином, основна мета спільного заповіту подружжя в отриманні майна, яке було спільною сумісною власністю тим із спадкоємців, який обраний подружжям спільно, за домовленістю за життя кожного із них, а також у тому, що той із подружжя, який пережив, продовжує користуватися спільним сумісним майном до своєї смерті без змін у звичному йому майновому стані.

З повним текстом розяснення Міністерства юстиції України можна ознайомитися за посиланням >>> та посиланням >>>