Рейдерство – це заволодіння майном або правами на управління юридичною особою проти волі власника. Для отримання результату використовуються різні методи: від створення корпоративних конфліктів до фізичного захоплення, підробки документівта перереєстрації активів/бізнесу у відповідних реєстрах.

За різними даними в Україні протягом останніх шести років відбулося понад три тисячі захоплень. Найпростіше зміну власника зробити через підробку документів та недобросовісних реєстраторів. Законодавець настільки спростив порядок реєстрації змін до складу учасників ТОВ, що на сьогоднішній день для реєстрації не потрібен ні статут, ні волевиявлення учасників на Загальних зборах – лише акт приймання-передачі частки в статутному капіталі. На підставі цього документу реєстратор проводить відповідні зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Підписи на акті засвідчуються у нотаріуса, проте акт оформляється не на нотаріальному бланку, нотаріус навіть не зберігає примірники таких документів.

Президентом України винесено Указ №542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству», зокрема:

- автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням / зупинкою реєстраційних дій, створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій;

- запровадження додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП);

- невідкладне інформування власників майна, учасників юридичної особи про проведення реєстраційних дій щодо їх власності;

- створення єдиного електронного реєстру нотаріальних дій;

- обов’язковість нотаріального посвідченя договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи.

ЯК ЗАХИСТИТИ СВІЙ БІЗНЕС?

• Доповність статут товариства «антирейдерськими положеннями». Врегулюйте механізм зміни складу власників зі всіма необхідними погодженнями та закріпіть ефективний механізм контролю за керівництвом при вчиненні операцій, що передбачають відчуження активів, залучення позик і кредитів, передачі майна в іпотеку /заставу.
• Укладіть корпоративний договір, в якому передбачте можливі спірні ситуації, порядок їх вирішення, передбачте відповідальність за порушення корпоративного договору.
• Чітко визначіть повноваження виконавчого органу, керівників підрозділів, порядок взаємодії, відповідальність, обов’язково підписуйте договори NDA (про нерозголошення конфіденційної інформації).
• Диверсифікуйте активи, створюйте перехресне володіння, структуруйте бізнес так, щоб виробнича і торгівельна діяльність здійснювалася різними юридичними особами, проте була підконтрольна власнику бізнесу. Цінне нерухоме майно можна передати в іпотеку підконтрольним юридичним особам з метою додаткового захисту. При необхідності – формуйте «штучну» кредиторську заборгованість» та виводьте її на підконтрольні підприємства.
• Зберігайте корпоративні документи, документи на цінні активи та документи, що можуть викликати інтерес у правоохоронних органів, не за місцезнаходженням підприємства. Це усуне ризик їх втрати у разі обшуку, виїмки чи незаконного проникнення у офіс підприємства. Рекомендуємо передати такі документи на зберігання адвокату, оскільки вони складатимуть «адвокатську таємницю», що посилить їх захист від незаконного вилучення.
• Розробіть інструкції щодо дій під час перевірок контролюючими органами, проведення обшуків, проведіть інструктаж посадових осіб та інших працівників підприємства.
• Проводьте перевірку контрагентів перед укладенням договорів – насамперед в ЄДР, в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в Єдиному реєстрі боржників.
• Здійснюйте постійний моніторинг інформації щодо підприємства та власного нерухомого майна, яка міститься в ЄДР, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Для цього існує ряд безкоштовних сервісів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про те, які дії та які зміни відбуваються в цих реєстрах.

Перелік заходів не є вичерпним і повинен розроблятися індивідуально, виходячи із структури бізнесу на підставі проведеного юридичного, фінансового та кадрового аудиту. Укладіть договір з адвокатом – легше вжити попереджувальних заходів, чим «відвойовувати» своє майно «зареєстроване» за третьою особою.

21 травня Рада Європейського союзу ухвалила директиву про заборону в ЄС деяких одноразових пластикових виробів, для яких існує альтернатива.

Як зазначається в повідомленні Ради ЄС: «Однією з основних цілей цієї директиви є зменшення кількості пластикових відходів, які ми створюємо. Згідно з новими правилами, пластикові тарілки, столові прилади, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок та ватні палички одноразового використання будуть заборонені до 2021 року».

Детальніше: Використання пластику в ЄС та в Україні

«Как страшно умирать второй, страшно умирать второй…» (фрагмент с песни «Бонни & Клайд» (Ночные снайперы (Дианы Арбениной)).

Давно намагаюсь написати дану статтю і вчора випадково переключаючи радіостанції і прослухавши ці слова, вирішила її закінчити.

Чесно – небагато клієнтів звертається до адвоката для складення заповіту. Можливо ми досить безпечні і не задумуємося про проблеми, що можуть виникнути після … для наших рідних та близьких. Проте життєві ситуації вражають і мені перш за все хочется і мета даного телеграм-каналу, щоб наші клієнти знали, які можливості пропонує законодавство в різних ситуаціях.

Отже, заповіт вважається особистим розпорядженням, однак, законодавством передбачено виняток з правил – заповіт подружжя, щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Сукупність умов для чинності заповіту подружжя:

1) заповіт можуть укладати лише особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі;

2) заповіт подружжя може бути складений лише щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Тобто майно, набуте подружжям під час шлюбу, створене спільною працею подружжя чи інше майно, яке набуває режим спільної сумісної власності подружжя за договором, крім речей індивідуального користування;

3) спільне бажання чоловіка та дружини, щожо складення спільного заповіту.

Звертаю увагу на те, що за життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Після смерті одного з подружжя другий з них вже не матиме права скасувати чи змінити зроблений подружжям заповіт.

Сутність розпоряджень у заповіті подружжя полягає в тому, що:

• частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив;
• той з подружжя, хто пережив іншого, обмежений у праві розпорядження майном, нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті;
• право спадкування цього майна спадкоємці набувають лише після смерті обох з подружжя.

Отже, при складенні спільного заповіту  важливо розуміти правову суть та наслідки цього правочину в майбутньому для того, хто пережив другого з подружжя.

Проте чинне законодавство не дає відповіді, щодо механізму переходу права власності на частку у спільному майні подружжя при наявності спільного заповіту після смерті одного з подружжя. Розібратися з порядком оформлення спадщини в такій ситуації спробувала наш партнер – приватний нотаріус Малаховська Ірина Валентинівна, яка звернулася за відповідними роз’ясненнями до Міністерства юстиції України, завдяки яким було визначено наступний алгоритм (послідовність) дій, які вчиняє нотаріус (в тому числі як держреєстратор) в зазначеній ситуації:

1) вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя (крім випадків коли частка у спільному майні подружжя вже визначена);

2) проведення реєстраційний дій в Державному реєстрі прав у зв’язку з визначенням часток (залежно від наявності зареєстрованого права власності на спільне майно подружжя: державна реєстрація права власності або внесення змін до записів в Державному реєстру прав);

3) проведення державної реєстрації права власності у зв’язку з переходом права на частку у спільному майні подружжя (відповідно до статті 1243 Цивільного кодексу);

4) накладення заборони відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя;

5) проведення державної реєстрації обтяження права власності на майно, зазначене у заповіті подружжя. 

Таким чином, основна мета спільного заповіту подружжя в отриманні майна, яке було спільною сумісною власністю тим із спадкоємців, який обраний подружжям спільно, за домовленістю за життя кожного із них, а також у тому, що той із подружжя, який пережив, продовжує користуватися спільним сумісним майном до своєї смерті без змін у звичному йому майновому стані.

З повним текстом розяснення Міністерства юстиції України можна ознайомитися за посиланням >>> та посиланням >>>

«- Когда же вы стулья принесете?

- Стулья против денег.

- Это можно, - сказал Остап, не думая.

- Деньги вперед, — заявил монтер, — утром — деньги, вечером — стулья или вечером — деньги, а на другой день утром — стулья.

— А может быть, сегодня — стулья, а завтра — деньги? — пытал Остап.

— Я же, дуся, человек измученный. Такие условия душа не принимает».

(Из романа (гл. 36) «Двенадцать стульев» (1928) советских писателей Ильи Ильфа (1897-1937) и Евгения Петрова (1903-1942))

Як практикуючий адвокат я досить часто потрапляю у ситуацію, коли сторона договору, недовіряючи іншій, вимагає передоплату, гарантії чи інші дії. Механізмів захисту домовленостей є багато, але насправді дієвих – обмаль.

І так, спробую розповісти Вам про ескроу-рахунки, які допоможуть захистити Ваші інтереси та/або інтереси Вашого клієнта.

Детальніше: Ескроу-рахунки – як механізм захисту домовленостей та коштів